Методичні рекомендації щодо викладання предмета
«Образотворче мистецтво»
у 2016/2017 навчальному році
О.В.Венгринюк,
методист НМЦ
виховної роботи
ІППОЧО
Невід’ємною частиною
культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Протягом
тисячоліть мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на
особистісний розвиток людини та її виховання.
Освітня галузь «Мистецтво»
у початковій школі є однією з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно
продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями
художніх компетенцій основної школи.
Навчальна програма «Образотворче
мистецтво» реалізує вимоги освітньої галузі «Мистецтво» (змістова лінія
«Образотворче мистецтво») Державного стандарту початкової загальної освіти та
гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її
естетично-мистецькою, зображально-моторною і творчо-діяльнісною складовими.
Початкова школа
У новому 2016/2017 навчальному році будуть діючими наступні
державні програми з мистецьких дисциплін:
- Навчальна програма «Образотворче мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4
класи (авт. Шмагало Р.Т., Марчук Ж.С.,
Вачкова
І.Б., Чорний О.В., Гнатюк М. В. – 2011 рік).
- Навчальна
програма «Мистецтво» (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Сотська, Г.Кузьменко, Ж.Марчук,
О.Константинова, Л.Паньків, І.Гринчук, Н.Новікова, Н.Овіннікова), що включає три блоки
«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».
Метою художнього виховання засобами
образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових,
міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування
художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного
естетичного досвіду.
Головними
завданнями курсу є:
Формування:
- емоційно-естетичного
досвіду учнів, культури почуттів, елементарних світоглядних орієнтацій та
оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;
- особистісно-позитивного,
художньо-естетичного сприйняття дійсності на основі емоційно-чуттєвого досвіду,
здатності до художнього мислення та творчої активності;
- художньої
компетентності учнів у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти;
- елементарних умінь
та навичок використовувати художні техніки та матеріали, засоби художньої
виразності у власній творчій діяльності;
Розвиток:
- чуттєво-емоційної
сфери, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва (у відповідності до
вікових можливостей), оцінювати естетичні явища;
- універсальних
особистісних якостей та здібностей: образного мислення, уяви, фантазії,
спостережливості, зорової пам’яті, художнього смаку та сприйняття кольору, форми,
ритму, фактури поверхні;
- художньо-практичних
умінь, навичок та вміння використовувати набуті знання у самостійній художній діяльності;
Засвоєння учнями:
- початкових знань
про образотворче мистецтво та його роль у житті суспільства, культурному
середовищі;
- основних понять з курсу
образотворчого мистецтва через сприйняття композиції, форми, кольору, об’єму,
простору, руху;
- елементарних знань
про специфіку художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва та
виражальні можливості художніх технік і матеріалів.
З
метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього
пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності, розкриття внутрішнього
потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей,
виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і
мистецтво, з предметів художньо-естетичного циклу продовжує діяти мотиваційна
шкала оцінювання учнів, тобто оцінювання без балів.
Об’єктами
перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі навчання
мистецьких дисциплін є:
- інтерес до уроків
художньо-естетичного циклу та мистецтва загалом;
- спрямованість
діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;
- ініціативність, що
передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на
уроках, прагнення застосування набутого досвіду у позаурочний час.
У 1-4 класах з предметів
художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.
З метою підвищення
якості викладання навчальних предметів художньо-естетичного циклу у початковій
школі під час комплектації педагогічних працівників рекомендується
передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва та
інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну
освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).
Основна
школа
У 2016/2017 навчальному
році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими
програмами:
у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво,
5 – 9 класи». Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;
Навчальна програма «Мистецтво.
5-9 класи» (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Сотська, Г.Кузьменко, Ж.Марчук,
О.Константинова, Л.Паньків, І.Гринчук, Н.Новикова, Н.Овіннікова) включає три
блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс
«Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та
логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.
У 5–му класі учні засвоюють особливості мови
різних видів мистецтва, у 6-му класі – палітру жанрів музичного та
образотворчого мистецтв, у 7–му кл – новітні явища в мистецтві в єдності
традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні
опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.
У
5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі
чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні,
театралізації.
Особливістю
навчальної програми є варіативність художнього наповнення змісту: кожен учитель
може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми,
розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей,
визначених програмою.
Основними видами
діяльності на уроках залишаються сприймання й аналіз творів мистецтва та
художньо-творча діяльність, що передбачає застосування різних художніх технік і
матеріалів. На уроках доцільно використовувати інноваційні технології,
комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси.
Звертаємо увагу на те, що письмові
тематичні перевірки (контрольні,
самостійні роботи) з образотворчого мистецтва та інтегрованого
курсу «Мистецтво» не проводяться.
Тематична атестація проводиться один раз або двічі
на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва
розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення
вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів.
Наголошуємо
на тому, що навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу
може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої
інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт,
написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів.
Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є
недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
З предмета «Образотворче
мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки
ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів.
Години резервного часу можуть використовуватися
на розсуд вчителя, наприклад, на тематичне узагальнення матеріалу, відвідування
музеїв, виставок, театрів, в тому числі і віртуальних.
Навчальна та методична
література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена
у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному
сайті МОН.
Під час підготовки
вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема
науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.
Методичні рекомендації щодо
викладання предмета
інтегрованого курсу
«Мистецтво» у 8-9 класах
у 2016/2017 навчальному році
У 2016/2017 навчальному році
особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого
курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.
У 8 класі, відповідно до чинної
програми, учні опановують стилі та
напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними
стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у
культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.
Водночас поглиблюються знання термінології
(мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої
інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми
галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і
фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту
і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.
Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання
та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої
якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів,
враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної
програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості
стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський,
готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ
семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема
року.
У 8
класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва
відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з
акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня,
насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у
виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних,
колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що
сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною
програмою, а саме:
«наприкінці 8 класу
учень виявляє здатність:
• інтерпретувати
зміст творів мистецтва різних видів і
стилів відповідно до соціокультурного контексту;
• розробляти
індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
• застосовувати
зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
• висловлювати
особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні
вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти
з мистецтва;
• здійснювати
самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати
музейні матеріали».
Загальна тематична структура нової
програми
«Мистецтво» 8-9 класи
|
Клас
|
Тема
|
Кількість годин на тиждень
|
||
|
Музичне
мистецтво
|
Образотворче
мистецтво
|
Інтегрований курс «Мистецтво»
|
||
|
|
|
Інтегрований курс «Мистецтво»
|
||
|
8
|
Мистецтво в культурі минулого
|
1
|
||
|
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
1
|
||
Тематична структура програми
інтегрованого курсу
«Мистецтво» (5-9 кл.)
35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год –
резервний час
|
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
|
8
|
Мистецтво в культурі минулого
|
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох
і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
|
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження):
бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
|
||
|
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження):
імпресіонізм і постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму
|
|
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва
(музеї, медіа, реклама)
|
Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу
«Мистецтво» в 8 класі.
Ураховуючи творчий
підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем
мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого
курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування
за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за
вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу
та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку,
складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими
творами залишається пріоритетом сучасного педагога.
Серед розмаїття
типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати
перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в
тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та
підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням
навчальних досягнень учнів).
Серед нетрадиційних
типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам,
урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям.
У центрі кожного
уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис
певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних
знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.
Перевагою в роботі
вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі
завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю,
декоративного, музичного і театрального мистецтва.
Серед типів
практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань –
замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання,
виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.
До видів
актуалізації опорних знань школярів можна віднести:
- усні види робіт: індивідуальні,
парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);
- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів,
відповіді на запитання;
- творчі форми:
ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні
міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.
Форми роботи з
підручником: робота з текстами або
ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених
в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота,
виконання проектів тощо.
Особливу увагу
приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що
дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво
відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи
оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври
видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця
через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.
Навчальна та методична
література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена
у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному
сайті МОН.
Під час підготовки
вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема
науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.
«Художня культура» у 2016/2017 навчальному році
О. В. Венгринюк,
методист НМЦ
виховної роботи ІППОЧО
Із давніх-давен
мистецтво займало важливе місце у процесі формування особистості. Введення його
до змісту загальної та професійної освіти завжди було пов’язане з прилученням
людини до творчості та стимулюванням її до самовираження.
Вивчення мистецьких
дисциплін має свої особливості і певним чином відрізняється від інших освітніх
предметів. Більшість з них передбачає, передусім, логічні операції,
ознайомлення з конкретними фактами, опанування понять і формул, тобто розвиває
теоретичне мислення. Мистецтво ж удосконалює здатність бачити, відчувати,
споглядати. Адже живопис, музика, театр,
створюють такий комплекс засобів виразності, який дає свободу грі фантазії,
уявленню. Мистецтво покликане виховувати художній смак
людини, розвивати її здатність до творчості за законами краси.
Одним
з найважливіших компонентів духовної культури людства виступає художня культура,
яка разом з пізнавальною, релігійною, моральною, економічною, політичною
культурою покликана формувати внутрішній світ людини, сприяти розвитку людини
як творця культурних цінностей.
Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах
особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних
документах освіти – Державних стандартах, навчальних планах,
програмах.
У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів
художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:
У 9 класі дисципліною
художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою
«Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua)
Її зміст є логічним
узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та
пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній
школі.
У 10 – 11-х
класах – за програмами «Художня
культура» рівня стандарту, академічного та профільного рівнів, авт. Л.Масол,
Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу
для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного
навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).
Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарту та
академічного рівня створено два підручники: авт. Л.Масол, Н.Миропольська,
О.Гайдамака, Л.Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник
авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О.Гайдамака.
Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі
підручники: відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів
Н. Назаренко та ін., та підручник авт. Н.Миропольська та ін.; програму
академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт. Л.Климової.
Програми розміщені
на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/.
Наголошуємо, що для
формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації
практико-орієнтованого компоненту змісту програми, предмети «Художня культура» мають викладати
вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та
образотворчого мистецтва, художньої культури).
Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліку навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНУ.
Нагадуємо,
що відповідно до наказу МОНУ від 02.08.2012
№ 882 «Про використання
навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах»,
загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації
навчально-виховного процесу тільки ту навчальну літературу, якій надано
відповідний гриф МОНУ.
У
програмі курсу «Художня культура» не тільки реалізуються концептуальні ідеї
цілісного художньо-естетичного розвитку
особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва, але
й надаються можливості проектування нових можливостей для формування у
свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу, надання умов
сучасному вчителю реалізувати потреби і запити учнів старшої школи.
Сучасний урок художньої культури - становить основу педагогічної системи
формування у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до
мистецтва. Він, на думку авторів програми, має розвивати в учнів почуття успіху
від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності
самостійно розв’язувати художні завдання.
Навчання художньої культури має базуватися на
положенні: «Головне - не кількість
інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного
досвіду».
Саме тому
рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного
викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому
сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій: інтегративних, проблемних,
інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та
колективні проектні завдання). Звертаємо увагу, що проектна діяльність
має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору
теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісноорієнтованого
навчання головне завдання педагогів – зацікавити учнів предметом, віднайти
завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра.
Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й
оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів,
допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її,
консультувати в разі виникнення труднощів.
Крім того, у старшій
профільній школі важливим постає завдання професійної
орієнтації учнів. Для цього варто, зокрема, у профільних класах посилити практичну
спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням
інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних
випробувань» з метою реалізації й перевірки знань
й умінь учнів.
Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже
зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та
мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому
оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами
діяльності на уроках відповідно до
орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).
Тематичні оцінки з
художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного
розділу програми. Під час виставлення
тематичної оцінки враховуються всі види
навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.
Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове
оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають
враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета
протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту.
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
У 9 та 11 класах
предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та
старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у
класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах,
групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах,
ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що
вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури
проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки. Підготовкою
до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування
на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної
підсумкової атестації: завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію,
здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких творів,
створення міні-проектів.
Порядок заповнення
сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу
МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного
журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру
(зокрема, виконання проектів, добір
асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу,
упорядкування картотеки).
